Тренажер з правопису української мови

Готуючись до ДПА, зверніть увагу на тренажер з правопису української мови. У ньому вміщено правила і практичні завдання. Удосконаленню правописних навичок сприятиме виконання інтерактивних тестів онлайн:

http://webpen.com.ua/#exercises

Вшанування пам'яті жертв голодомору

Тимошенко Анастасія, учениця 9-А класу, за допомогою малюнка передала нашу скорботу. Ми пам'ятаємо! 

Нагадую, що в школі продовжує працювати дебатний клуб. Усі охочі можуть приєднатися. Гра на районному рівні запланована на 03.12.18. Ще є час підготуватися!

Підписуйтеся на сторінку тренера нашого району: http://instagram.com/iron_anvil

Учні 9-А класу 21.11.2018 взяли участь у районному етапі конкурсу проектних ініціатив "Марафон унікальних справ ХМОУС-2019".

Перемога в конкурсі ім. Т. Шевченка

Вітаю Літвін Валерію, ученицю 9-А класу,  з перемогою  в конкурсі! 

Мрії про Україну

Вірші Чижової Дарини, учениці 7-А класу, увійшли до збірки "Мрії про Україну".

День української писемності

9 листопада ми відзначаємо День української писемності. Старші учні написали диктант, а молодші взяли участь у конкурсі "Філолог-ерудит".

День захисника України

Вітаємо наших захисників!

Міні-вистава

5-А клас підготував міні-спектакль за мотивами казки  Івана Франка "Фарбований лис" 

Європейський день мов

26 вересня відзначається Європейський день мов.  Учні ХЗОШ N20 обмінялися листівками зі школярами з інших країн.

Рік французької мови в Україні

3 ЛИПНЯ 2018 РОКУ ВІДБУЛАСЯ ЗУСТРІЧ МІНІСТРА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛІЛІЇ ГРИНЕВИЧ З ПОСЛОМ ФРАНЦІЇ В УКРАЇНІ ІЗАБЕЛЬ ДЮМОН. СТОРОНИ ДОМОВИЛИСЯ, ЩО НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ БУДЕ РОЗРОБЛЕНО ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РОКУ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ. ДО ЙОГО СТВОРЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ТАКОЖ МОЖУТЬ БУТИ ЗАЛУЧЕНІ Й ІНШІ ПОСОЛЬСТВА ФРАНКОМОВНИХ КРАЇН.

ДОКЛАДНІШЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ: HTTPS://MON.GOV.UA/UA/NEWS/Z-VERESNYA-2018-ROKU-STARTUYE-RIK-FRANCUZKOYI-MOVI-V-UKRAYINI-MINISTR-LILIYA-GRINEVICH-ZUSTRILASYA-Z-POSLOM-FRANCIYI-V-UKRAYINI-IZABEL-DYUMON

Франція заборонила школярам користуватися смартфонами

Обмеження набере чинності з нового навчального року

Уряд Франції вирішив заборонити школярам користуватися мобільними телефонами в навчальних закладах.

Заборона почне діяти з вересня 2018 року і стосуватиметься учнів у віці від 6 до 15 років.

Дітям не забороняють брати телефони до шкіл, проте вони не зможуть користуватися гаджетами навіть на перервах між уроками.

Міністр освіти Франції Жан-Мішель Бланке повідомив, що деякі навчальні заклади вже заборонили учням користуватися мобільними.

Крім самих школярів, це урядове рішення розкритикували й батьки. Вони не розуміють, де їхні діти залишатимуть свої телефони і як школи збираються забезпечити їх збереження і повернення після уроків.

Профспілка директорів шкіл Франції також не побачив логіки в ініціативі міністерства освіти.

У відповідь Жан-Мішель Бланкe запропонував школам встановити для учнів спеціальні шафки.

За його оцінками, для збереження телефонів в 5,3 тис. державних шкіл, в кожній з яких у середньому навчаються 500 дітей, доведеться встановити близько 3 млн шафок.

The Guardian відзначає, що не в усіх школах вистачить місця для таких шафок.

А тому французькі чиновники, на тлі протестів школярів, їхніх батьків та директорів шкіл, продовжують ламати голови над реалізацією суперечливої ініціативи. До речі, вона була однією з тез президентської кампанії Еманюеля Макрона.
А якої Ви думки про заборону користування телефонами під час навчального процесу?

Джерело: The Guardian

Пізнавальна екскурсія до Літературного музею

У сучасних реаліях, коли українська школа взяла орієнтир на виховання всебічно розвиненої, гармонійної особистості, про що зазначається в Національній доктрині освіти України XXI ст., важливого значення набувають як нові, так і традиційні форми роботи, зокрема, пізнавальні екскурсії.
 Екскурсії, що проводяться з науковою або ж загальноосвітньою метою, сприяють зародженню й розвитку інтересу до знань, учбових занять, розширюють кругозір, вчать дивитись на факти та явища навколишнього світу у взаємозв’язку і взаємодії; порівнювати їх між собою, робити узагальнення й висновки.

 Виставки та освітні програми Літературного музею показують, як література впливає на життя людей, як вона акумулює у собі культурний досвід різних спільнот.

Орієнтовні завдання: 

1. Занотувати основні думки екскурсовода.
2. Співставити свої знання про особистість митця з тим, про що дізнався під час екскурсії, і визначити для себе, що було новим.
3. Оцінити побачене.
4. Пояснити своє емоційне сприйняття побаченого і почутого.
5. Якби екскурсію доручили тобі...

Інформаційно-комунікаційні технології

Сучасна освіта багата на різноманітні інноваційні педагогічні технології, які спрямовані на реалізацію мети,  сучасних завдань освіти й заслуговують на увагу вчителів. Це і технології на основі особистісно орієнтованого педагогічного процесу, технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів, технології на основі дидактичного вдосконалення та реконструювання матеріалу, технології розвиваючого навчання тощо.

Серед цих технологій не останнє місце займають інформаційно-комунікаційні технології. Незважаючи на те, що й досі існують протилежні точки зору щодо використання комп’ютера на уроці, не можна заперечувати ефективності цієї технології, адже однією з основних потреб сучасного суспільства є вміння знаходити потрібну інформацію та застосовувати її.

До того ж, на думку науковців, методистів  комп’ютерні  технології певним чином включають елементи інших освітніх технологій, зокрема технології розвивального навчання, особистісно орієнтованого навчання, інтерактивного навчання, проектної технології тощо.

Актуальність використання ІКТ підтверджують освітянські документи, нормативно-правові акти, постанови, укази та науково-теоретичні, методичні дослідження, праці, рекомендації, що свідчать про пильну увагу держави, науковців, психологів, методистів, а також учителів-практиків до цієї проблеми. Серед них Закон «Про освіту», Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, Державний стандарт базової і повної середньої освіти, Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», Концепція державної цільової програми впровадження у НВП загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року тощо.

Науковцями доведено, що найбільш ефективно діє на людину та інформація, яка впливає на кілька органів чуття. Саме такими є інформаційно-комунікаційні технології.

Джерело: http://timso.koippo.kr.ua/hmura10/vykorystannya-informatsijno-komunikatsijnyh-tehnolohij-na-urokah-ukrajinskoji-movy-ta-literatury-yak-zasib-aktyvizatsiji-piznavalnoji-diyalnosti-shkolyariv/

День вишиванки

Всесвітній день вишѝванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день).

Дебати як ефективна педагогічна технологія

Найкраще стимулюють розвиток творчості, ініціативи, самостійне і критичне мислення тих, хто навчається, активні та інтерактивні технології. Відповідно, дебати в процесі навчання можуть розглядатися як одна з ефективних педагогічних технологій.

Дебати можна розглядати як ефективну можливість для розвитку критичного мислення, формування громадянської компетентності та пізнавальної активності учнів.

Дебатний клуб

Великдень

Христос Воскрес! Радійте, діти,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,
Радіючи, з святих небес...
Збирайтесь, діти, нум співати:
Христос Воскрес!
Христос Воскрес! 

(Леонід Глібов)

Мрії моїх учнів про Україну

Страшні слова, коли вони мовчать,

коли вони зненацька причаїлись,

коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,

із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів,

а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія – це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі. 

                                           (Ліна Костенко)

Я щиро вдячна учням за їхні неповторні поезії, за цей "безсмертний дотик до душі".

                                        

Шевченківські дні

У школі було проведено низку заходів, присвячених ушануванню пам'яті Т.Г.Шевченка.

Дебатний клуб

Шановні учні, дуже вдячна всім зацікавленим за участь у дебатах, які проводяться на базі ХЗОШ №91. Протягом двох місяців  учасники будуть отримувати теоретичну основу та практичні навички гри в дебати, після чого вони зможуть застосувати набутий досвід у підсумкових іграх та турнірах.
Щоб отримати більш детальну інформацію, раджу скористатися методичним посібником одного з керівників клубу (Ігора Бобришева):

Посібник

Нагородження переможців і лауреатів конкурсу "Учитель року - 2018"

Знання, як і небеса, належать усім. 

Жоден учитель не має права 

приховувати їх від будь-кого, 

хто про них просить. 

Викладання — мистецтво віддавати.

   Абрахам Джошуа Гешель (1907—1972, єврейський філософ)

Так приємно, коли люди помічають непросту роботу вчителя. Для мене був важливим досвід участі в конкурсі "Учитель року -2018". 

 

Я вдячна за визнання, за те, що стала лауреатом цього конкурсу.

У майбутньому планую брати участь у фестивалі "добрих практик" освітян Харківщини "Майстри педагогічної справи презентують" і в Конкурсі на "Кращий дистанційний курс у 2018 році". Дякую всім за підтримку. Для мене це справді важливо.

ЗНО в картинках

Візуалізація допоможе запам'ятати важливі моменти. Просто натисни ￬
Підготовка до ЗНО в картинках
Джерело: https://znoclub.com/pidgotovka-do-zno/765-zno-v-kartinkakh-ukrajinska-literatura.html

Формування ключових компетентностей учнів на основі інноваційних освітніх технологій при викладанні української мови та літератури

ВСТУП

У наш час відбуваються значні зміни в освітньому процесі. Це пов’язано із швидким розвитком усіх суспільних сфер, не стала винятком і освіта. Сьогодні однією із важливих позицій педагогіки є особистісне орієнтування. Мета сучасної школи – розкрити потенціал усіх учасників педагогічного процесу, надати їм можливість проявити творчі здібності.  Саме тому необхідна варіативність навчального процесу. У зв’язку з цим з’являються різноманітні інноваційні освітні технології.

Зміни в навчальному процесі зумовлені потребами суспільства. Раніше найголовнішими орієнтирами освіти були формування знань, умінь і навичок, які мали на меті навчити особистість пристосовуватися до суспільних обставин. Сьогодні ж освіта повинна орієнтуватися на створення таких технологій і способів упливу на особистість, які б забезпечили рівновагу між індивідуальними та соціальними потребами. Саме тому важливе місце сьогодні посідають саморозвиток, самоосвіта, вони сприяють готовності учнів до реалізації власної індивідуальності і до зміни суспільства.

Для того, щоб використовувати сучасні освітні технології, педагог повинен орієнтуватися в поняттях «нове», «інновація», «інноваційний процес».

На теоретико-методологічному рівні проблема інновацій порушувалася в роботах Алексеевої Л. Н., Баханова К. О., Бронської А. М., Дичківської І.М., Колесової О. А.,  Кременя В. Г., Прокопенка А. Л., Слоньовської О. Б., Соколова В. І. тощо.

Інноваційні освітні технології у викладанні української мови та літератури до цього часу залишаються вивченими не в повному обсязі й не в усіх аспектах.

Актуальність теми. До цього часу залишаються розбіжності у визначенні понять «новація» та «інновація», також потребує додаткового вивчення багато аспектів, що визначили б результативність інноваційних технологій. Актуальність теми зумовлюється відсутністю узагальненого дослідження інноваційних освітніх технологій у викладанні української мови та літератури, потребою систематизації інноваційних методів та прийомів, цьому сприятиме з’ясування особливостей мовної освіти в Україні.

Об'єктом роботи є інноваційні процеси в освіті. Сутність цих процесів, особливості їх реалізації в суспільно-гуманітарній галузі становлять предмет дослідження.

Мета роботи: охарактеризувати інноваційні технології в освітньому процесі.

Меті дослідження відповідають такі основні завдання:

1.  Визначити  базові поняття дослідження («нове», «інновація», «інноваційні педагогічні технології», «педагогічна інноватика»).

2.  Зробити зіставний аналіз понять «новація» та «інновація».

3. Дати характеристику інноваційним технологіям в освітньому процесі.

4. Запропонувати інноваційні технології викладання української мови та літератури в загальноосвітній школі.

  

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Інновації властиві будь-якій професійній діяльності людини, але інноваційні технології не виникають самостійно, а є результатом наукових пошуків, педагогічного досвіду окремих учителів і педагогічних колективів. Інноваційний процес потребує урегулювання.

1.1.            НОВА ПЕДАГОГІКА

Великий тлумачний словник сучасної української мови подає таке визначення нового: новий – 1) який недавно виник, з’явився, не існував раніше; недавно зроблений, створений; 2) який стосується найближчого часу, сучасний; 3) недавно відкритий, винайдений, виведений, створений; 4) зовсім інший, не той, що був раніше; 5) якого раніше не бачили, з яким не були знайомі, невідомий, незнайомий; 6) який приходить на зміну попередньому, замінює його; 7) наступний, черговий [5]. Слід зазначити, що у тлумаченні терміна не йдеться про прогресивність, ефективність нового.

Поняття «інновація» в перекладі з латини innovatio - оновлення, зміна. Це поняття спочатку позначало введення деяких елементів однієї культури в іншу. Педагогічні ж інноваційні процеси стали предметом спеціального вивчення на Заході приблизно з 50-х років [1].

Розвиток системи освіти в Україні теж вимагає впровадження нових методів навчання і виховання дітей. Нині створюється нова педагогіка, характерною ознакою якої є інноваційність — здатність до оновлення, відкритість новому. Відбором, теоретичним осмисленням, класифікацією педагогічних інновацій займається нова галузь педагогічного знання — інноваційні педагогічні технології.

1.2. ІННОВАЦІЙНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Останнім часом став часто уживаним термін «інноваційна педагогічна технологія». Деякі дослідники розтлумачують його як цілеспрямоване систематизоване та послідовне втілення в практиці прийомів, способів педагогічної діяльності і засобів, які поширюються на весь навчально-виховний процес, включно з визначенням його мети до одержанням очікуваних результатів. Іншими дослідниками цей термін пояснюється як комплексний процес, який охоплює і суб’єктів, й ідеї, і способи організації інноваційної діяльності, цей процес гарантує результативність нововведення. Існують й інші підходи: інноваціями вважають не лише створення нових засобів, але й сутнісні зміни, ці зміни проявляються в новому способі діяльності, а також у стилі мислення. Ці вчені доводять, що інноваційні підходи мають перетворювати характер учіння щодо його цільової орієнтації.

Водночас висуваються пропозиції обмеження використання такого поняття, як «технологія» у педагогіці, науковці відстоюють думку про доцільність функціонування цього терміна лише у сфері дидактики, адже чітко визначити діагностичну мету можна тільки в навчанні. Це може бути засвоєння конкретного навчального матеріалу тощо. В такому випадку якість засвоєного учнями матеріалу можна не лише проконтролювати, а й оцінити.  Набагато важче чітко сформулювати мету у вихованні. Тому, на думку учених, створити технологію неможливо, адже не існує системи засобів діагностики. У процесі виховання є можливість лише спиратися на існуючі методики та суб’єктивні методи перевірки. Тому прибічники цього підходу вважають доцільним вести мову тільки про «елементи технологізації виховання», що сприятиме ефективності виховного процесу.

Інноваційні педагогічні технології, на думку багатьох дослідників, пов’язані із загальними процесами у суспільстві, глобальними проблемами, інтеграцією знань і форм соціального буття. На сучасному етапі все очевиднішим стає те, що традиційна школа, орієнтована на передавання знань, умінь і навичок, не встигає за темпами їх нарощування. Специфічними особливостями інноваційного навчання є його відкритість майбутньому, здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, налаштованість на конструктивні дії в оновлюваних ситуаціях, основою яких є інноваційні педагогічні технології. Професіоналізація педагога і входження його в інноваційний режим роботи неможливі без творчого самовизначення, в якому провідну роль відіграють інноваційні педагогічні технології. Інноваційні педагогічні технології розглядають не тільки як налаштованість на сприйняття, продукування і застосування нового, а насамперед як відкритість.

Інноваційні педагогічні технології як принцип педагогіки, на думку Дичківської І. М., забезпечують умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку. На сьогодні інноваційні педагогічні технології за кордоном випередили у розвитку інноваційні процеси в техніці, матеріальному виробництві тощо. Не випадково інноваційна діяльність у сферах матеріальної і духовної культури багатьох найрозвинутіших у сучасному світі країн розпочиналася з виховання нового покоління обдарованих дітей, яким належало у майбутньому здійснювати відкриття. Інноваційні педагогічні технології мають гуманістичну спрямованість у системі освіти, зумовлену співіснуванням і складними взаєминами в науковій педагогіці й педагогічній практиці традиційної наукової педагогіки. Інноваційні педагогічні технології належать до системи загального наукового і педагогічного знання. Вони виникли і розвиваються на межі загальної інноватики, методології, теорії та історії педагогіки, психології, соціології і теорії управління, економіки освіти.

Інноваційні педагогічні технології є однією з домінуючих тенденцій розвитку людства. Педагогічна інноватика — вчення про створення, оцінювання, освоєння і використання педагогічних новацій. Як галузь педагогіки інноваційні педагогічні технології є досить молодою наукою.

Розвиток педагогічної інноватики в Україні пов’язаний із масовим громадсько-педагогічним рухом, спричиненим суперечностями між суспільними потребами щодо розвитку і функціонування навчально-виховних закладів і реальним буттям навчально-виховної справи.

Інноваційні педагогічні технології є специфічними і досить складними, потребують особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій неможливе без педагога-дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до інновацій. Інноваційні педагогічні технології в системі освіти засвідчують якісно новий етап взаємодії й розвитку науково-педагогічної та педагогічної творчості і процесів застосування її результатів. Інноваційні педагогічні технології відповідно до особливостей інноваційних процесів охоплюють такі теоретичні блоки понять і принципів: створення нового в системі освіти і педагогічної науки; сприйняття нового соціально-педагогічним співтовариством; застосування педагогічних новацій, а також систему рекомендацій для теоретиків і практиків щодо пізнання інноваційних освітніх процесів та управління ними. Інноваційні педагогічні технології, які поєднують створення, освоєння та застосування педагогічних нововведень, здатні значно прискорити процеси оновлення системи освіти загалом. Тому вивчення та реалізація інноваційних процесів широко використовується в системі освіти на різних її рівнях [7].  Ученими розкрито сутність освіти як галузі економіки, чинника інноваційного розвитку й інституції [4].

Дослідниця Дичківська І. М. стверджує, що сучасна практика виховання перебуває у перехідній стадії — вихователі та вчителі ще не працюють за цілісними науковими технологіями, але вже поступово відходять від замкненого на індивідуальності інтуїтивного розв’язання виховних завдань [7].

1.3. ПОНЯТТЯ ПРО ІННОВАЦІЇ В ОСВІТІ

Інноваційне навчання – це зорієнтована на динамічні зміни в навколишньому світі  навчальна діяльність, що ґрунтується  на  оригінальних методиках розвитку різних форм мислення, творчих здібностей,  соціально-адаптаційних можливостях особистості [13].

У науковій літературі розрізняють поняття «новація» та «інновація».

Критерії	Новація	Інновація
Масштаб досягнення мети і виконання задач	Частковий	Системний
Методологічне забезпечення	У межах існуючих теорій	Виходить за межі існуючих теорій
Науковий контекст	Цілком відповідає існуючим нормам розуміння і пояснення	Може викликати ситуацію нерозуміння, оскільки суперечить загальноприйнятим нормам науки
Характер педагогічного процесу	Експериментальний (перевірка на практиці окремих нововведень)	Цілеспрямований пошук і прагнення отримати новий результат
Тривалість процесу	Дії обмежені в часі	Процес цілісний, довготривалий
Тип діяльності	Інформування учнів, передання новації	Проектування нової системи діяльності
Реалізація	Упроваджується після схвалення адміністрацією	Організовуються умови для активної діяльності «зсередини» колективу.
Результат	Зміна окремих елементів існуючої системи	Повна перебудова самої системи
Нове	Ініціатива в діях, оновлення методик	Відкриття нових напрямів діяльності, створення нових технологій, новий результат діяльності
Наслідки	Удосконалення існуючої системи	Можливе зародження нової практики

Отже, можна зробити висновок, що новація – це лише засіб інноваційного навчання.

Науковці відзначають, що специфічними особливостями інноваційного навчання є його відкритість майбутньому, здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, налаштованість на конструктивні дії в оновлюваних ситуаціях.

Розвиток системи і змісту навчання в сучасному світі відбувається, вважає Дичківська І. М., в контексті глобальних освітніх тенденцій (мегатенденцій), серед яких найпомітнішими є:
-   масовий характер освіти та її неперервність як нова якість;
-   значущість освіти для індивіда і суспільства;
-   орієнтація на активне освоєння людиною способів пізнавальної діяльності;
-   адаптація освітнього процесу до запитів і потреб особистості;
-   орієнтація навчання на особистість, забезпечення можливостей її саморозкриття.

Ці тенденції свідчать, що головною функцією освіти є розвиток людини. Освіта має забезпечити кожному, хто навчається, широкі можливості для здобуття сприятливих умов розвитку та підготовки до життя [7]. У XXI столітті становище особистості в суспільстві, її матеріальні та моральні потреби, шанс реалізувати себе прямо залежать від рівня освіченості людини [11]. 

Абсолютна зміна загальноприйнятого способу життя диктує нові вимоги, які вимагають від людини кращого розуміння інших і світу загалом.  Тому можна говорити, що основні завдання сучасної освіти – це навчання навчатися, навчання працювати, навчання існувати в суспільстві, навчання жити.

Дичківська І. М. стверджує, що суспільству майбутнього потрібні люди з актуальними знаннями, гнучкістю і критичністю мислення, творчою ініціативою, високим адаптаційним потенціалом. Не менш важливими, на її думку, будуть такі їх якості, як висока моральність, особистісна відповідальність, внутрішня свобода, налаштованість на максимальну самореалізацію, здатність досягати високої мети раціональним шляхом і коректними засобами [7].

На межі II—III тис. кардинально змінюється  освітня політика в Україні. Сучасна освіта орієнтується на входження нашої країни у світовий освітній простір, саме тому поглиблюються тенденції диференціації освіти.

Як зазначає Дичківська І. М., реалізація принципу варіативності дає змогу педагогічним колективам навчально-виховних закладів обирати і конструювати педагогічний процес за будь-якими моделями, зокрема й авторськими. Це супроводжується суттєвими позитивними змінами в педагогічній теорії та практиці: розробленням різних варіантів змісту освіти, використанням можливості сучасної дидактики у підвищенні ефективності освітніх структур; здійсненням наукових розроблень і практичним обґрунтуванням нових педагогічних ідей і технологій. Реальністю є взаємодія різних педагогічних систем і технологій навчання, апробування на практиці як нових форм, так і цілісних педагогічних систем минулого.

  

2. ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

Сьогдні стає очевидним, що школа в традиційному розумінні орієнтується на передачу знань, умінь та навичок, але у ХХІ столітті вона не встигає за темпами їх нарощування. Більшість знань, які здобувають діти у школі, була отримана людством декілька століть тому.

Сучасні методи навчання недостатньо розвивають здібності, які знадобляться школярам для того, щоб самовизначитися у житті, приймати обдумані рішення стосовно майбутнього, бути активними і конкурентоспроможними  на ринку праці.

Основними недоліками традиційної школи, на наш погляд, є небажання і невміння учнів навчатися. У наш час недостатньо уваги приділяється формуванню ціннісного ставлення до розвитку та освіти.

Криза сучасної освіти може бути подоланою за умов інтенсивного реформування її відповідно до запитів часу. На наш погляд, скоро буде сформована принципово нова система загальної освіти. Вона вже зараз поступово приходить на зміну традиційній.

2.1. ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ МОВИ

Найважливіша особливість сьогоднішньої системи освіти – це одночасне існування обох стратегій організації навчального процесу — інноваційної та традиційної. Існуючи в реаліях сучасного суспільства, освіта прагне інтегрувати традицію та інновацію. Деякі вчені, зокрема Колесова О. А., стверджують, що така інтеграція не сприяє індивідуальному розвитку особистості. Це, як їм здається, свідчить про необхідність впровадження інноваційної освіти, заснованої на інформаційних технологіях. Це могло б прискорити зміни в сфері освіти, вплинути на її зміст та мету [10]. Але, на наш погляд, якщо вважати інновації парадигмою сучасної освіти, це буде свідченням переваги технологічного прогресу перед гуманітарним знанням. Тоді освіта може втратити свою головну мету – формувати творче мислення.

Для вивчення української мови та літератури це неприпустимо. Виникне ситуація, в якій учень, позбавлений творчого мислення, буде здатним лише до репродуктивного виконання дій, він не матиме змоги їх осмислювати. Дана обставина актуалізує проблему переосмислення нового підходу до навчання.

Новий підхід до навчання повинен бути орієнтованим на формування готовності учнів до швидких змін у суспільстві. Потрібно розвивати здібності до творчості, мислення, потрібно вчити школярів співпрацювати з іншими людьми.

Інноваційний підхід до вивчення мови повинен базуватися на методичному оновленні навчального процесу. В основі освітнього процесу має бути обов’язкова якнайактивніша участь школяра у творчо організованому процесі навчання. Результатом буде радість учня від досягнутого ним успіху в навчанні.

Обов’язковими умовами інноваційного навчання є опора на розвиток пізнавального інтересу учня, потрібно також брати до уваги емоційний фактор (висока самооцінка – це засіб самоствердження в результаті досягнення  навчальної мети).

Методологічними засадами інноваційного підходу є пошуковий метод, новації творчих педагогів, новітні технології навчання, прогнозування (попереднє визначення очікуваних результатів навчання) та мовленнєвий уплив на пасивних учнів, який сприятиме їхній упевненості у власних силах, переконаності, що вони спроможні досягти успіху.

Сучасне реформування мовної освіти, на наш погляд, має базуватися на особистісно зорієнтованому навчанні. Використання цієї технології доцільне для передбачення і враху­вання рівня підготовки учнів. Завдання можна підібрати залежно від індивідуальних інтересів та нахилів учнів. Дуже важливо, що за таких умов учням надається можливість вибору навчального матеріалу. Педагог створює умови для використання учнем власного досвіду в процесі пізнання.

Реалізовувати принципи цієї технології на уроках української мови допоможе диференційований матеріал кількох рівнів складності. Завдання і вправи, які відповідають предметному матеріалу, повинні сприяти не лише закріпленню мовних знань, але і розвитку зв’язного мовлення, а отже і мислення. Можна задіяти важливі операції мислення: аналіз, синтез, класифікацію, узагальнення, абстрагування, конкретизацію.

Зупинимось на деяких завданнях такої гнучкої системи.

Розглянемо тему «Рід іменників» у 6-му класі. Учнів потрібно зацікавити ігровими моментами, тому першим завданням середнього рівня може бути складання ланцюжка слів таким чином, щоб кожне на­ступне слово розпочина­лося з останньої букви попереднього й було того ж самого роду:

Україна –

Іменник – 

Слово –

Оскільки головна мета педагогічної діяльності – розвиток творчої особистості учнів, друге завдання повинно мати творчий характер. Наприклад, скласти із поданими іменниками спільного роду по два речення так, щоб в одному іменник мав значення чоловічого роду, а в другому – жіночого:

Староста, замазура, суддя, сердега.

Вагомим чинником у позитивному відношенні дітей до предмету та їх активної участі в роботі на уроці є врахування вчителем певних вікових та індивідуальних психологічних особливостей. Для учнів

6-го класу можна запропонувати завдання із шифром. У третьому завданні учневі потрібно скористатися таблицею, розшифрувати слова та визначити їх рід. Після успішного виконання учень може придумати аналогічне завдання для своїх однокласників: по два слова до кожного роду.

Шифр:                                    

№	Буква
1	Б
2	Е
3	О
4	Г
5	Є
6	Д
7	Н
8	А
9	Ж
10	В
11	I
12	Ї
13	З
14	Й
15	Я
16	Л
17	Ю
18	Т
19	Ґ
20	И
21	Р
22	Ч
23	К
24	Ф
25	С
26	Х
27	Щ
28	П
29	Ш
30	У
31	М
32	Ь
33	Ц

Завдання:

21, 11, 6.

6, 20, 18, 20, 7, 8.

28, 3, 21, 11, 10, 7, 15, 7, 7, 15.

Потрібно відзначити, що існує певна залежність між методами навчання та рівнями мовних знань учнів. Сформованість знань певного рівня є необхідною базою для подальшого вдосконалення навчальних вмінь та навичок. Якщо такі знання є, можна задіяти такі мисленнєві операції, як абстрагування та конкретизацію.

У завданні середнього рівня можна розмістити схему до теми «Рід іменників». Учень повинен прочитати й запам'ятати її, а потім підготувати усне по­відомлення на цю тему. До кожного положення він має дібрати приклади.

 

Завданням достатнього рівня може бути складання письмового зв’язного висловлювання на тему «Рід іменників», використовуючи науковий стиль мовлення.

Інноваційність як принцип педагогіки гарантує умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на свободу саморозвитку, на особистісну ініціативу. Учням, які претендують на оцінку високого рівня можна запропонувати завдання написати дидактичну казку на тему «Рід іменників», уживаючи в тексті слова спільного роду.

Домашнє завдання теж повинно бути диференційованим, це дасть змогу знайти індивідуальний підхід до кожного учня.

Для підвищення результатів освітньої діяльності пропонуємо використовувати методичний прийом «Весело про серйозне», який ми вважаємо найефективнішим. Це можуть бути мовні загадки-жарти в кінці кожного уроку.

Наприклад, при вивченні фонетики:

1)                   чим закінчується і весна, і зима? (голосним [а]);

2)                   як написати слово робота п’ятьма і чотирма літерами? (праця, труд);

3)                   які дві ноти утворюють в українській мові відповідник російського слова судьба? (до, ля).

Можна використовувати запитання-жарти, наприклад, при вивченні лексикології:

1)                   Якого кольору недосвідчена молодь?

2)                   Чи все свіже стає черствим?

Мовознавець Білоус Д. Г. придумав низку загадок для дітей:

У ДВОХ РОЛЯХ

Звичайна, друзі, загадка для вас;

вгадайте, про яке словечко мова:

простий числівник це і водночас

це — наказовий спосіб дієслова.

 То яке ж це слово?

 (Три)

Я ТВОРЮ НОВІ СЛОВА

В слові знаєш де я є?

Після кореня.

А призначення моє —

словотворення.

Я творю нові слова

або форми слова,

щоб красива і жива

розквітала мова…

Хто я?

(Суфікс) [3]

Особистісно орієнтоване навчання розкриває приховані таланти, індивідуальність кожної дитини, тому варто використовувати міжпредметні зв’язки:

ГЕОМЕТРИЧНО-БОТАНІЧНА ЗАГАДКА

Цей термін з геометрії ми знаєм:

на коло схожа замкнута крива.

А справа лиш наліво прочитаєм -

стан яблука, коли ласун зрива.

Що це таке?

 (Еліпс - спіле) [3]

Педагог повинен враховувати психолого-педагогічні особливості кожного учня: як він включається у процес виконання завдань, як довго може їх виконувати, творчий потенціал учня та вміння здійснювати самоконтроль навчальної діяльності. Школярам, які втомлюються на уроці, можуть відволікатися та бути неуважними, слід запропонувати роботу в групі з учнями, які більш уважні та мають вищу працездатність. Це стимулюватиме слабших до більш активної навчальної діяльності, а для сильніших учнів - це можливість розвинути організаторські здібності, лідерські якості. Тому учителю доцільно використовувати такі форми роботи, як уроки-змагання, уроки типу КВК, урок взаємонавчання учнів, уроки-аукціони знань.

Так, наприклад, для повторення певної теми можна вдатися до уроку типу КВК. Структура його така:

1 конкурс – розминка-розповідь за темою уроку. Учасники двох команд по черзі переказують теоретичний матеріал, ілюструють його прикладами.

2 етап – конкурс „Перевірка домашньої роботи” (домашнє завдання повинно мати творчий характер. Може бути розіграна інсценівка тощо).

3 конкурс – виконання завдань (можна тестового характеру) з вибором однієї правильної відповіді. Кожна команда отримує рівнозначні завдання.

Можна цей етап провести, використовуючи сигнальні картки «Так» / «Ні». Вчитель читає твердження. Учні слухають, на кожне твердження сигналізують картками  «Так» / «Ні».

4         етап – це конкурс „капітанів”. Учні залюбки грають у мовні ігри (окреме завдання для кожної команди). Наприклад: один учасник виходить з кабінету, а інші після його повернення натяками підказують відповідь. Учень може задавати питання, а члени його команди – лише сигналізувати картками «Так» чи «Ні».  Переможе та команда, учасники якої дадуть відповіді швидше і точніше.

5         етап – конкурс художників та акторів. Творчі завдання базуються на використанні мовного матеріалу.

6         етап – підсумок уроку, відзначення і нагородження переможців.

Апробовані нами форми роботи і прийоми виховують в учнів інтерес до мови як цікавої науки. Індивідуальний підхід до навчання може здійснюватися за допомогою індивідуальних співбесід та спеціальних завдань.

2.2. ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ У ВИКЛАДАННІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 Інноваційне навчання успішно проходить педагогічну апробацію протягом останніх років. Пропонуємо розглянути нестандартні уроки, які можуть бути успішно використані при вивченні української літератури.

Література повинна бути зрозумілою через людину – як через ту, що її створює, так і через ту, що її викладає і, звичайно, через учня, який її вчить. Розробка та проведення уроків «Галерея портретів» дає можливість учням визначити вплив того чи іншого письменника на розвиток літературного процесу. На таких уроках у дітей виробляється власне бачення та ставлення до вивчених подій та літературних діячів.

Особливими для учнів будуть урок-практикум, урок-семінар, урок-конференція, урок-гра (подорож, зустріч), урок-диспут, урок рольової гри, уроки-змагання, урок „Слідство проводять знавці”, урок-творчий звіт, урок-аукціон знань, урок-дослідження тощо. 

На уроці рольової гри учні зіставляють свою точку зору з позицією літературного героя та інших учнів класу, вчаться аргументовано захищати та відстоювати власне бачення. Учні намагаються поставити себе на місце персонажів і розмірковують, як би вони вчинили в тій чи іншій ситуації, навіть дають поради, виходячи з сучасних реалій. На таких уроках доцільно використовувати таку інтеракцію як «Автопортрет», де учні уособлюють якогось персонажа, розповідаючи про себе і відповідаючи на питання однокласників. Цю роботу можна провести у формі інтерв’ю або у формі заповнення анкети:

Ім’я
Вік
Зовнішність
Рід занять
Стосунки з людьми	З батьками
	З однолітками
	Зі старшими людьми
Характер

Можна використовувати також інтеракцію «Шкала думок», за допомогою якої учні навчаться давати оцінку діям літературних героїв і пояснювати свою позицію. Цікавим є урок-диспут.  Можна його організувати у формі судового процесу: один учень звинувачує, а інший виправдовує. Наприклад, такий урок можна провести, вивчаючи твір Володимира Винниченка «Федько-халамидник»:

  

Звинувачення	Виправдання
1)   Чому Федько часто пустував, шкодив  іншим, грубо поводився з дітьми?
Федько —невихований, для нього задоволення – ображати  дітей. Він вихваляється своєю силою.	Так, Федько часто робив шкоду,  але він  не  був  жадібним, хлопчик не лише повертав дітям  іграшки, але ще й свої віддавав. Мабуть,  він  не знав, як поводитися інакше.
2)   Яким було ставлення Федька до Толі?
Федько  погано ставився до  Толі, насміхався  з нього і  спокушав небезпечними пригодами.	Толя був сином пана, тому не грався з дітьми простих селян. Щоб розважити хлопчика, Федько запропонував йому взяти участь у своїх іграх.
3)   Чи легко розпізнати людину, довідатися, що в ній справжнє, а що ні?
Уважно розглянувши поведінку героїв  оповідання, можна  легко визначити, що  це за  люди. Федько – бешкетник,  який  у своїх веселощах не  знає  меж, він нехтує небезпекою.  Проте слід відзначити, що він відважний,  вірний  друг, здатний до самопожертви.	Не існує ідеальних людей, але  і абсолютно поганих теж не буває.  Часто в людині співіснують хороші і погані  риси. Федько не виняток: хоч він і допікав іншим, проте був добрим, справедливим, відважним. Отже, людський характер розпізнати  непросто,  особливо у звичайній  обстановці.
4)   Наскільки  оповідання  В. Винниченка  «Федько-халамидник»  цікаве і корисне для  сучасних  дітей?
Сьогодні  такі  поняття,  як «пан», бідні селяни»,  «льодохід», майже відійшли  в минуле.  На мій погляд, проблеми, порушені  в  цьому  творі,  нецікаві сучасним читачам.	Твір «Федько-халамидник», на  мою думку, зворушливий  і актуальний,  тому що в ньому  йде мова  про добро  і зло,  вірність і зраду. Є над чим подумати нам, дітям, а  також це оповідання було б корисним для батьків,  які  не розуміють  своїх  дітей.

Подаємо приклад уроку підсумкового повторення теми „Усна народна творчість” у 5 класі, проведеного у формі гри-подорожі. На дошці можна розмістити  плакат - маршрут  "КАРТА ПОДОРОЖІ".

Учитель оголошує, що у подорож відправляється весь клас, але доїдуть лише ті учні, які дадуть правильні відповіді і виконають усі завдання.

На першій станції учні «зустрічають» казкаря, який розказує уривки казок, потім ілюстратор показує  малюнки до вивчених казок. Учні відгадують казкових героїв і казки, до яких намальовані ілюстрації.

Сигналом того, що можна «їхати» далі може слугувати уявний світлофор. Наприклад, якщо світлофор червоний, треба інсценувати фрагмент казки (за вибором). Після цього з’являється зелене світло, що дозволяє продовжити подорож.

Наступна станція "Загадкова". Ця станція цікава для дітей, бо тут живуть хлопчики й дівчатка, які люблять задавати і відгадувати загадки.

Відгадайте загадки.

1. Яку тканину за допомогою наголосу можна перетворити на збірник географічних карт? (атлас)

2. Скільки картоплин може влізти в горщик? (жодної, бо картопля не лазить)

3. Гарне, добре, на всіх людей дивиться, а людям на себе дивитися не дозволяє. (сонце)

Оскільки на світлофорі червоне світло, треба виконати ще одне завдання – скласти загадки. Наприклад, дошка – вечірнє небо, крейда – біла хмара. (Що то за біла хмара по вечірньому небі «пливе») тощо.

Оскільки дорога далека, потрібно розім’яти м’язи:

До травички нахилилися

і до сонця потягнулися.

В різні боки подивилися

і в вагони повернулися.

Наступна станція "Повчальна".  Тут доцільно поміркувати, чому зупинка має таку назву.

Клас поділяється на групи відповідно до віртуальних вагонів. Завдання: назвати прислів'я про Батьківщину, дружбу, книгу, знання.

Потрібно зачитати складені вдома твори за прислів’ям.

Наступна станція "Легендарна".

·  Учень від кожної команди має розповісти легенду.

·  Учні дають теоретичні визначення понять «легенда» і «переказ».

·  Учні відповідають на питання:

Хто такі запорожці?

По чому козаки дізнавались про наближення ворогів?

Світлофор знову зелений. Значить, і з цим завданням упорались.

Отже, залишилася одна станція «Скоромовка». Потрібно швидко-швидко назвати кілька скоромовок.

На завершення можна попросити учнів розказати про враження від подорожі.

Підбиваючи підсумок, учитель може сказати, що до чудової Країни Усної Народної Творчості учні повернуться ще і в 6, і 7 класах, де на них чекатимуть інші цікаві пригоди.

Останнім часом також активно впроваджуються в освітню практику інтегральні уроки. На уроці літератури можна поєднати два і більше предмети. Вивчаючи твір, можна поділити клас на групи «народознавців», «літературоз­навців», «психологів», «мовознавців», «художників» або «ак­торів», «режисерів» тощо.

«Народознавці» досліджують, які українські звичаї, традиції показані в творі.

«Літературознавці» визначають тему, ідею, сюжет твору.

«Психологи» аналізують поведінку головного героя, характеризують образи другорядних персонажів.

«Мовознавці» визначають художні засоби, види описів та їхню роль у творі.

«Художники» створюють малюнки до твору, «режисери» та «актори» — інсценівку.

Орієнтуючись на особистісне навчання, учитель дає індивідуальне завдання. Крім обов'язкового об’єму навчального матеріалу, який учні повинні вивчити протягом теми, вони вибирають будь-який тип творчої роботи і представляють її на підсумковому уроці. Діти, які гарно малюють, можуть зробити ілюстрації до вивчених творів. Ті, що мають поетичний хист, пробують висловити свою думку віршами. Інші шукають цікаві факти біографії письменників і готують «Шоку­ючі новини». Хтось може підготувати реферат, використавши різноманітні додаткові джерела інформації, зробити фото­виставку, поділитись своїми роздумами через написання есе тощо. Комп'ютеризація відкриває нові можливості для підготовки до уроків та позакласної роботи. Учні отримують завдання і часто самі є ініціаторами створення мультимедійних проектів з проблемної теми. З практики можна сказати, що більшість учнів дуже позитивно ставиться до таких завдань, діти задоволені, що можуть проявити свої творчі здібності. Крім набуття потрібних знань та навичок, на таких уроках школярі отримують позитивні результати особистісного розвитку.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє зробити певні висновки.

На основі теоретичного аналізу визначеної проблеми виявлено,  що в Україні відбуваються суттєві зміни в навчальному процесі. Вони характеризуються особливою увагою до інноваційних педагогічних технологій. Відзначається активізація особистісно орієнтованого навчання. З’ясовано, що середня освіта зазнала багато змін у зв’язку із швидким розвитком усіх суспільних сфер.

Значна увага приділяється розробці оригінальних методик розвитку різних форм мислення, творчих здібностей,  соціально-адаптаційних можливостей особистості.

Виявлено,  що у навчальних планах і програмах повинні бути відображені такі напрями педагогічної діяльності,  як розвиток у школярів зацікавленості й поваги до предмета. За головну мету педагогічної діяльності визначено розвиток творчої особистості кожного учня. Доведено необхідність застосування інноваційних технологічних прийомів для виявлення внутрішніх ресурсів учня у розвитку творчої особистості.

Проаналізовано особливості сьогоднішньої системи освіти – це одночасне існування двох стратегій організації освітнього процесу — інноваційної та традиційної. Простежено реалізацію таких принципів освіти.

Виявлено, що сьогодні уроки мають своєрідну специфіку. Надається пріоритет інтегрованим урокам, так званим «нестандартним урокам»: уроки-подорожі, уроки-портрети, уроки-диспути тощо. Це зумовлено потребою створювати атмосферу психологічної безпеки і творчої відкритості на уроці.

Проаналізовано основні тенденції розвитку викладання української мови та літератури. Обґрунтовано можливості використання деяких форм роботи і методичних прийомів на уроках української словесності.

Проведене дослідження дає змогу говорити про суттєві відмінності між інноваційними та традиційними освітніми технологіями, а також про позитивні результати застосування описаних технологічних прийомів. Інноваційне навчання є ефективним, адже забезпечує реалізацію основної мети – розвиток і збереження творчої особистості дитини. Це підтверджується не лише цією роботою, але й багатьма авторитетними методичними джерелами.

Отже,  сучасна освіта повинна бути інтегрованою системою,  що являє собою унікальний феномен і відповідає вимогам сучасного суспільства,  якому властивий швидкий розвиток.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.                    Алексеева, Л. Н. Инновационные технологии как ресурс эксперимента / Алексеева Л. Н. // Учитель. – 2004. – № 3. – с. 28.

2.                    Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі : Монографія / Костянтин Олексійович Баханов . – Запоріжжя : Просвіта, 2000 . – 159 с.

3.                    Білоус Д. Г. Безцінний скарб : Вірші про українську мову / Дмитро Григорович Білоус . – К. : Українська енциклопедія, 2004 . – 326 с.

4.                    Бронська А. М. Освіта як інституційний чинник інноваційного розвитку : автореф. дис ... канд. екон. наук: 08.00.01 / Аліса Миколаївна Бронська . – К. : Б.в., 2010 . – 20 с. 

5.                    Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250 000 слів і словосполучень / Вячеслав Тимофійович Бусел. – К.; Ірпінь : Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005 . – 1728 с.

6.                    Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. Харківська область / Василь Григорович Кремень; Петро Тимофійович Тронько; Інститут вищої освіти АПН України, Асоціація ректорів педагогічних університетів Європи . – К. : Знання України, 2009 . – 431 с.

7.                    Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / Дичківська Ілона Миколаївна. – К. : Академвидав, 2012. – 349 с.

8.                    Збірник нормативних документів. Загальна середня освіта (запровадження 11-річної освіти). Ч.1. Законодавство України з питань загальної середньої освіти / Міністерство освіти і науки України . – К. : Поліграфкнига : Укрвидавполіграфія, 2010 . – 79 с.

9.                    Інноваційні педагогічні технології в практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів України : інформаційно-аналітичний довідник / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України;  за заг. ред. Ю.І. Завалевський . – Суми : Антей, 2007 . – 199 с.

10.               Колесова О. А. Інноваційна освіта в парадигмі інформаційних технологій : автореф. дис ... канд. філос. наук: 09.00.10 / Олена Анатоліївна Колесова . – Одеса : Б.в., 2011 . – 18 с.

11.               Кремень В. Г. Освіта і наука в Україні - інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / Василь Григорович Кремень . – К. : Грамота, 2005 . – 447 с. 

12.               Освіта : традиції та інновації в умовах соціальних змін // Вчені записки Харківського гуманітарного університету "Народна українська академія" / Харківський гуманітарний університет 'Народна Українська Академія' . – Х. : Видавництво Народної української академії (НУА), 1995 . - Т.18. кн.1: – 2012 . – 401 с.  

13.               Освітні інновації у вищих навчальних закладах України: Каталог / В.І. Соколов, В.В. Висоцька . – К. : Стилос, 2003 . – 336 с.

14.               Прокопенко А. Л. Освіта як чинник соціальних змін / Андрій Леонідович Прокопенко . – К. : Четверта хвиля, 2008 . – 158 с.

15.               Рябенко Є. М. Освіта як чинник розбудови соціальної держави: соціально-філософський аналіз : автореф. дис ... канд. філос. наук: 09.00.10 / Євген Миколайович Рябенко . – К. : Б.в., 2011 . – 20 с.

16.               Слоньовська О. Б. Полікультурна освіта майбутніх учителів гуманітарних дисциплін у вищих навчальних закладах Канади : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Слоньовська Оксана Богданівна. – Житомир: Б.в., 2011. – 21 с.