Кажуть, що "вчитель" і "викладач" - слова-синоніми, проте я хочу заперечити цю думку. На мій погляд, завдання викладача - просто передати інформацію, завдання ж учителя - змусити учнів повірити в їхні сили, розкрити потенціал кожного. Хай би як важко не було, вчитель зобов'язаний відчувати настрій учнів, знати, де кожен з них знаходиться, підбадьорити тих, хто сумнівається в своїх силах, пожартувати з веселунами; учитель повинен мати свій погляд на все, проте не нав'язувати його. Учитель знає про плюралістичність думок, але має узагальнити всі висловлювання учнів, нікого не образивши.
Іноді мені здається, що у вчителя в руках указка має перетворюватися на чарівну паличку. Один помах цієї палички перетворює неуків в освічених людей, чарівні махінації допомагають за секунду виростити крила слабкодухим, а заклинання, промовлене пошепки, пророщує посіяні в душу зернятка-знання. Хотілося б, щоб робота вчителя була такою чарівною, але із шкільного приладдя вчитель має лише крейду, дошку і червону ручку.
Що ж допомагає вчителю перетворити звичайний урок на магічне дійство? Слово! І це не слова-заклинання, це фрази, в які щиро віриш, це вислови, які ростуть із самої душі. Щире ставлення до обраної професії дійсно відрізняє вчителя від викладача.
Комментариев нет:
Отправить комментарий