Наші традиції неповторні! Бережімо їх!
Виводить мама дивним писачком По білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках із цибулинним золотим узваром, з настоями на травах і корі, на веснянім і на осіннім зіллі – і писанка оранжево горить у філіграннім сплеті ліній. То вже вона, як дивовижний світ, то вже дзвенить, як згусток сонця, буяють буйно квіти у росі, олені бродять в березневім сонці. І стилізовані сплітаються сади у маєві густих обрамлень, мереживом найтоншим мерехтить геометричний космацький орнамент. І я поплив у світ дитячих мрій на білі колискові оболоні... Котились писанками із гори ясні сонця у мамині долоні. (І.Калинець) |
Комментариев нет:
Отправить комментарий